Надсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. надсі́кти, січу́, че́ш, гл.

1) Надсѣкать, надсѣчь.

2) О лошади: сбивать, сбить, оцарапывать, оцарапать. Кінь надсік собі ногу.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 486.