Надса́джувати, джую, єш, сов. в. надсади́ти, джу́, диш, гл.

1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр.

2) — бебехи, печінки. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Ном. № 8176. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Стор. МПр. 84. Гей, хто зо мною вийде битись?. Я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 486.