I. Надиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. надихну́ти и надхну́ти, хну́, не́ш, гл.

1) Вдыхать, вдохнуть (во что), вдувать, вдунуть.

2) Вдохновлять, вдохновить. (Нас) надихали думкою лихою. К. Дз. 31.

II. Нади́хати, ся. См. Надихувати, ся.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 482.