Надві́р’я, р’я, с. Надворье. Діти бігали по надвір’ю. ЗОЮР. II. 28. Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір’ю. Мет. 175.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 480.