Нагомоні́ти, ню́, ниш, гл.

1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать.

2) — на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку. Драг. 111.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 477.