Наголо́шувати, шую, єш, сов. в. наголоси́ти, шу́, сиш, гл.

1) Провозглашать, провозгласить. Як би я знав, то наголосив би тебе дохтором на сході. Ромен. у.

2) Дѣлать, сдѣлать удареніе въ словѣ. Желех.

3) Только въ сов. в. Навопить, напричитывать. Наголосила повну голову.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 477.