Нагну́здувати, дую, єш, сов. в. нагнузда́ти, да́ю, єш, гл. Зануздывать, зануздать. Він бере… уздечку золоту, нагнуздує нею коня. Рудч. Ск. І. 108.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 477.