Наглумля́тися, ля́юся, єшся́, сов. в. наглуми́тися, млю́ся, мишся, гл. Глумиться, наглумиться, насмѣяться. Наглумився з мене, да ще й перед людьми. Г. Барв. 111.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 476.