На́гло нар.

1) Скоро, быстро.

2) Внезапно. Бодай нагло зслиз. Ном. № 3781. Нагло вме́рти. Скоропостижно умереть. Ум. Нагле́нько. Дякуємо попонькові: нагленько нас одправив. Гол. IV. 439.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 476.