На́глий, а, е.

1) Скорый, быстрый.

2) Внезапный, неожиданный. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула. Мкр. Г. 56. …Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч. 606. На́гла смерть. Скоропостижная смерть. Боронь, Боже, від наглої смерти.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 476.