Нага́рбати, баю, єш, гл. Набрать много, нахватать. Помруть, — та нічого нагарбаного не візьмуть з собою. Мир. Пов. II. 42.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 475.