Навіджа́ти, джа́ю, єш, гл. = Навідувати. Кого Бог любить, того й навіджає. Ном. № 42.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 469.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Навіджа́ти, джа́ю, єш, гл. = Навідувати. Кого Бог любить, того й навіджає. Ном. № 42.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 469.