Навча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. навчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Научаться, научиться, учиться. Перед екзаменом не навчитися. Ном. № 184. Лучче ж йому в батька та в матері простого господарства навчитись. К. (О. 1861. І. 313).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 474.