Навпо́слі и навпосля́, нар. = Навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля… то ще й його вчу. Г. Барв. 5.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 473.