Про УКРЛІТ.ORG

наволікати

Наволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. наволокти́, лочу́, чиш, гл.

1) Натягивать, натянуть.

2) Нанизывать, нанизать на нитку. Желех.

3) Вышивать особымъ способомъ.

4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. Наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно. Борз. у. Ном. № 13545.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 472.

вгору