Наво́зити, жу, зиш, сов. в. навезти́, зу́, зе́ш, гл. Навозить, навезть. Дідова дівка навезла усякої всячини. Рудч. Ск. II. 58.

Навози́ти, жу́, зиш, гл. = Понавозити. Зо всього світу навозили у замок найдорожчих напитків. Стор. МПр. 67.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 472.