Нава́рювати, рюю, єш, сов. в. навари́ти, рю́, риш, гл.

1) Наваривать, наварить. Ой вечеряй, моя мати, коли наварила. Мет. 10. Не в такому наварювали, та виїдали. Ном. № 4236.

2) Приваривать, приварить желѣзо.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 467.