Нав’я́зувати, зую, єш, сов. в. нав’язати, жу, жеш, гл.

1) Навязывать, навязать, связывать, связать. Нав’язала снопів з двадцять.

2) Привязывать, привязать. Виявились і баштани в степу з нав’язаним по тичках пір’ям, щоб то хижу полохати птицю. О. 1862. IX. 62.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 474.