Набреха́тися, шу́ся, шешся, гл.

1) Наговорить лжи. Хотя й душа невинная, люде набрешуться. Гол. І. 261.

2) Налаяться (о собакѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 465.