Набива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. наби́тися, б’юся, б’єшся, гл. Набиваться, набиться. Не набивається сей обруч на діжку.

2) Набиваться, набиться, наполниться. Само в мішки набивається. Рудч. І. 23.

3) Заряжаться, зарядиться.

4) Вдоволь бить, побить. Птиця з птицею не наб’ється, а козак з дівчиною не наживеться. Ном. № 784. Мужик дурно наробився, а пан його ще й набився. Грин. III. 639.

5) Навязываться, навязаться. Не набивайтесь, щоб я купувала. Хиба я їх просив? Сами набилися. Мир. Пов. II. 66.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 463.