Про УКРЛІТ.ORG

набивати

Набива́ти, ва́ю, єш, гл. сов. в. наби́ти, б’ю́, б’єш, гл.

1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. Шевч. 540.

2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. Чуб. І. 252.

3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю.

4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. Сим. 129.

5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито. Ном. № 4057.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 462.

вгору