Набга́ти, га́ю, єш, гл.

1) Многое согнуть, свернуть.

2) Набивать, набить въ большомъ количествѣ; напичкать. Набгав повну кишеню горіхів.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 462.