Мущи́рь, ря, м.

1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. Стор. II. 134.

2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче. Г. Барв. 448.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 458.