Мучни́ця, ці, ж.

1) Раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112.

2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ. Микол. 481.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 457.