Мурмота́ти, мочу́, чеш, гл.

1) Бормотать. Народ… мурмотав: паноче, згинь. Котл. Ен. VI. 44.

2) Роптать.

3) Журчать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 455.