Му́рин, на, м.

1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. (Шекспірові твори… поперекладав П. Куліш. І).

2) Кличка собаки. Вх. Лем. 436.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 455.