Мрі́тися, мрі́юся, єшся, гл.

1) = Мріти. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77).

2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється. Ном. № 6402.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 451.