Мри́ґати, ґаю, єш, гл.

1) Моргать (глазами). Тілько мриґа, нічого не говоре. Новомоск. у.

2) = Ремиґати. Не їсть, а тільки мриґа. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 451.