Моца́к, ка́ и моца́ка, ки, м.

1) Силачъ, крѣпышъ. Там парубок моцака, ніхто його не зборе. Черниг. г.

2) Крѣпкое яйцо, битокъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 450.