Мото́рити, рю, риш, гл. Дѣлать, подѣлывать. А тим часом місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море, та глянуть на люде, що вони моторять, щоб Богові вранці про те росказать. Шевч. 162.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 449.