Мота́тися, та́юся, єшся, [p]одн. в.[/p] мотну́тися, ну́ся, не́шся, гл.

1) Мотаться, мотнуться, болтаться. А ти, хвуст, що робив?. Мотався да чеплявся то за кущ, то за пеньок. Рудч. Ск. І. 18.

2) Шататься, ходить, дѣлая то одно, то другое; хлопотать, суетиться. Бабуся мотається по своїй хаті, як клубок, да все робить. Г. Барв. 501. «Світи світло! сип вечеряти!». Чоловік схопився, мотається, кинувся до печі, горшки витягає. Грин. І. 295. Мотнутися — броситься, то-же, что и метнутися.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 448.