Мостови́й, а́, е́

1) Вымощенный досками. Ой Олено, сестро моя, помий двори мостовії. Лукаш. 111.

2) Собирающій пошлину за проѣздъ черезъ мостъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 448.