Мо́рква, ви, ж.

1) Морковь, Daucus Carota L. Унадився, як свиня у моркву. Ном. № 2740. Хатня морква. Ссора домашняя между мужемъ и женой. А там купами капуста, буряки, морква огородня, а хатньої наші жінки не продають, держать про нужду на нашу голову… цур їй! Кв. І. 137. Моркву скромадити, стругати кому. Ссориться (о домашнихъ, преимущественно о женѣ съ мужемъ).

2) Гадюча морква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench. ЗЮЗО. І. 131. Ум. Мо́рківка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 445.