Морга́ти, га́ю, єш, [p]одн. в.[/p] моргну́ти, ну́, не́ш, гл. Моргать, моргнуть, мигать, мигнуть. От зараз світова зірниця на небі зачала моргать. Котл. Ен. VI. 50. Моргни, сліпа, коржа дам. Ном. № 6482. Ніч була темна, хоч око виколи, тільки коли-не-коли моргне блискавка. О. 1862. X. 36. Моргати усами, бровами. Шевелить усами, бровями. І усом не моргне. Ном. № 4220. Зевес моргнув, як кріль, усами. Котл. Ен. VI. 5. Я на тебе моргала і очима, і бровами. Левиц. І. Моргати на ко́го. Подмигивать кому-либо, кокетничая, строить глазки. Гей хороша молодичка моргала на мене. Лукаш. На петрушку копала, на Петруся моргала. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 444.