Про УКРЛІТ.ORG

мокрий

Мо́крий, а, е. Мокрый. мо́крий дощу не боїться. Голому разбой не страшенъ. Ном. № накрив ко́крим рядном. Набросился на кого-либо неожиданно (словесно), огорошилъ кого словеснымъ нападеніемъ. Ном. № 3420. Робить — як мо́кре горить. Дѣлаетъ медленно и плохо. Ум. Мокренький, мокре́сенький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 440.

вгору