Мокля́к, ка, м.

1) Все мокрое. Солоний мокляк у штанях закляк. Загадка: огірок.

2) Болотистое мѣсто. Желех.

3) Трухлый предметъ.

4) Пустой орѣхъ. Сього року нема горіхів, а як є де який, то все мокляки. Подольск. г. Лісковий оріх, що нема в нім зерна; коли на Івана дожджь іде, то вимокне. Вх. Зн. 36.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 439.