Мозо́лений, а, е. Мозольный, трудовой, рабочій. Старенькі що зберуть… од своєї праці, мозолених рук, то й обішлють москалеві, меншому синові. Г. Барв. 488. Своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі. Мир. ХРВ. 350.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 439.