Мо́жний, а, е.

1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Чуб. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. К.

2) Богатый.

3) = Можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 439.