Мовчу́щий, а, е. = Мовчазний. Мовчущий був такий, тільки зо мною… розмовляє. Г. Барв. 355. Мовчущі як земля. МВ. (О. 1862. І. 98).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 438.