Миша́к, ка, м.

1) Лошадь сѣрой масти.

2) Трава тимофеевка. Борз. у.

3) мн. Мышиный пометъ.

4) Род. п. — ку́. Мышьякъ. Котл. Ен. III. 48. Ум. Мишачо́к.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 429.