Про УКРЛІТ.ORG

минатися

Мина́тися, на́юся, єшся, сов. в. мину́тися, ну́ся, не́шся, гл.

1) Проходить, пройти, миновать; кончаться, кончиться; исчезать, исчезнуть. Час іде, минається. МВ. ІІ. 117. Минулась котові масничка. Ном. № 1839. Ой уже ж наше вірне женихання, вже минається. Мет. 67. Розійдеться їх слава як той дим, і панство пишнеє минеться. Гліб. 18. Уже й літо минулося. Шевч. 518. Давно і плем’я те минулось. Греб. 359.

2) Отходить, отойти (о плодахъ, овощахъ и пр.). Хоть минулися в садку яблучка, не мішаються дульки. Мет. 121. Минаються ягоди полуниці… Минаються Марусі вечорниці. Мил. 132. Жита минулись.

3) Проходить, пройти даромъ, безнаказанно. Се йому так не минеться. Хто сміється, тому не минеться. Ном. № 12689.

4) Истрачиваться, истратиться. Який гріш заробиш, — минеться в дорозі. Лукаш. 141.

5) Умирать, умереть. Минаюся з болю. Млак. 12.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 426.

вгору