Ми́катися, каюся(чуся), каєшся(чешся), гл. Бросаться. Вх. Лем. 435.

2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Кв. І. 49. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Ном. № 1772.

3) — у що. Лѣзть, соваться. Коли не піп, не микайся у ризи. Ном. № 9571.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 423.