Мешка́ння, ня, с. Жительство, помѣщеніе, жилье; мѣстопребываніе. У домівці на мешканні. Грин. III. 693. Підемо до Бендеру мешкання глядіти. Гол. І. 79. Ум. Мешканенько, мешканнячко. Ой покидаю сивого голубка і дрібненькії діти, а сама лечу, сама полечу мешканенька глядіти. Грин. III. 483.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 421.