Мета́ти, та́ю, єш, гл.

1) Метать, бросать. Камнем на Степана метали. Чуб.

2) Наливать. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає. Лукаш. 19.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 420.