Мета́, ти, ж.

1) Цѣль. Я тілько одно мав на меті: щоб книжку видать яко мога скоріше. Ном. II. Очевидячки досягла до своєї мети. Левиц. І. На близьку мету. Въ близкомъ разстояніи. Волын. г.

2) Родъ игры въ мячъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 419.