Ме́ння́, ня, с. Имя. на мення. По имени. На мення не знаю, як його звуть. Конотоп. у. Ум. Меннячко. Та два сини зродила, сама меннячко дала. Чуб. V. 923.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 417.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Ме́ння́, ня, с. Имя. на мення. По имени. На мення не знаю, як його звуть. Конотоп. у. Ум. Меннячко. Та два сини зродила, сама меннячко дала. Чуб. V. 923.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 417.