Ме́льник, ка, м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. Чуб. Ме́льника піти. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ромен. у. Ум. Ме́льничок, мельниче́нько.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 416.