Мелька́ти, ка́ю, єш, [p]одн. в.[/p] мелькну́ти, ну́, не́ш, гл. Мелькать, мелькнуть. І хвіст мелькнув. Ном. № 1890.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 416.