Мед, ду, м.

1) Медъ. Нуте ви, бджоли!. приносьте густії меди і рівнії воски. Чуб. III. 9. На солодкім меду обізватися. Заговорить сладкорѣчиво. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, — ой хто ж мене молодую та й додому доведе? Обізвався козак на солодкім меду: « Гуляй, гуляй, чорнобрива, я додому доведу»! Н. п.

2) Медъ (напитокъ). Один сидить копець столу мед-вино кружає. Мет. 8. Ум. Меде́ць. Грин. III. 106. Медок, медочок. В першому кубці медок-солодок. Чуб. III. 416.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 414.