Ма́тка, ки, ж.

1) = Мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. Чуб. На те циган матку б’є, щоб його жінка боялась. Ном. № 3906.

2) Пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, пані-матко, спитав о. Хведір у жінки. Левиц. І. 405.

3) Самка, имѣющая дѣтей. Ласкаве телятко дві матки ссе. Ном. № 3302.

4) Пчела — самка, матка. А за ним повалило козацтво, як за маткою бжоли. К.

5) = Матірна 2. Жінкам же треба було ще й коноплі брати, мочити матки, щоб терти за літнього сонця. Г. Барв. 147.

6) Ум. отъ мата. Давай матки плести, ну запинати вікна, щоб не перся мороз у хату. Мир. ХРВ. 126.

7) Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. КС. 1887. VI. 458.

8) — жи́тна = Матиця 4. Вх. Лем. 434.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 411.